Боже, Україну збережи!
Війна. Для когось вона стала викликом. Для когось – вже буденністю. Для когось – панічним страхом.
Але як би ти її не сприймав, війна йде. Щодня вона забирає чиєсь життя і ламає чиєсь майбутнє.
І так само щодня наші захисники виборюють в неї можливість жити - для тебе.
Кров’ю і потом вони роблять все, щоб війна нарешті стала тим, чим має бути для всіх – минулим.
Щодня ми втрачаємо цвіт нації - наших Героїв.
18 листопада 2024 року на території нашої гімназії відбувся захід, присвячений пам'яті наших випускників - наших Героїв, які загинули під час повномасштабної війни. Їх у нас, на жаль, семеро...
У цей холодний та осінній день ми продовжили традицію нашої гімназії та посадили ще три калини у пам'ять про наших Героїв.
Героїв, завдяки яким ми зустрічаємо новий день, працюємо, навчаємо та живемо.
Ми віримо, що спільними зусиллями зможемо зберегти пам'ять про загиблих, підтримати тих, хто переживає горе втрати, сформувати ту національну пам'ять, яка допоможе нам зцілитися, ніколи не забувши людей, які віддали своє життя за Україну.